Перший бік залишається бездоганною демонстрацією того, що зробило Tank претендентами на перемогу в змаганнях нової хвилі британського хеві-металу: забійні гітари, ударні, просякнуті тарілками, та вокал, що звучить так, наче його записують з дна гравійного кар'єру. Tank найяскравіше проявили себе в цих розлогих роздумах про жахи війни; важко уявити, як Metallica могла б піти схожим шляхом, не почувши цих хлопців першими. Друга сторона - більш непослідовна, що страждає від наполегливого прагнення до рифів заради них самих. Радісна переробка стандарту Арети Франклін "Chain of Fools" виділяється - хоча б тому, що вона така незвична в цьому контексті, - тоді як "Too Tired to Wait for Love" та "Kill" демонструють стару бунтарську велич, але могли б похвалитися більш опрацьованими мелодіями. Танк та схиблені на рифах ровесники на кшталт Raven або Warfare піддалися дарвінівській теорії 80-х, яка привела їх до вівтаря, в той час як Bon Jovi та Def Leppard попливли на попсовіші пасовища й зірвали джекпот. Все як у школі: Королі випускних балів отримували машини та дівчат, а всім іншим залишалося тільки спостерігати.
- Ральф Хейбуцкі. allmusic.com
